Формування та розвиток господарського механізму завжди пов'язані з функціонуванням різних організаційних систем, як то національні економіки окремих держав, галузеві та територіальні комплекси, бізнесові структури, окремі підприємства та їх структурні підрозділи тощо. Стосовно вугільної промисловості окремі вугледобувні підприємства неодмінно мають розглядатись як елементи галузевої (на мезорівні) та національної (на макрорівні) економічних систем, а господарські механізми підприємств – функціонувати за спільними з ними принципами та із застосуванням ідентичних методів. Розвитку теорії господарського механізму присвячені наукові праці багатьох вчених: Л.І. Абалкіна та О.П. Бакалова, Е.О. Бистрицького, Н.Ю. Брюховецької, Ю.Б. Валуєва, В.П. Москаленка, С.В. Мочерного, О.В. Шипунової та ін. В роботах зазначених авторів господарський механізм розглядається як форма реалізації економічних законів та уявляє собою сукупність організаційних структур, форм та методів управління, за допомогою яких вони саме реалізуються. В переважній більшості наукових досліджень для виділення їх окремих елементів господарського механізму застосовують терміни «економічний механізм», «організаційний механізм» та «мотиваційний механізм».
СУТНІСТЬ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ СТІЙКИМ ФУНКЦІОНУВАННЯМ ЗБИТКОВИХ ВУГЛЕДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
Олена Трифонова (Дніпропетровськ, Україна) | Скачать статью