Похилий вік, як один із завершальних етапів онтогенезу людини, характеризується нерівномірністю змін і гетерохронністю фаз розвитку. У пізній період життя людини спостерігається специфічне співвідношення між збереженням психофізіологічних функцій, дій, мотивації та особливостями особистості. Зниження психічного тонусу, сили й рухливості становить основну вікову характеристику психічного реагування в старості й водночас стає причиною виникнення почуття самотності та ізоляції.
ГЛИБИНА ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ ОСОБАМИ ПОХИЛОГО ВІКУ В КОНТИНУУМІ ЇХ ЗАЛУЧЕННЯ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Христина Павлова (Чернівці, Україна) | Скачать статью