XVI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Every person who wants to learn English or teach it to others, mainly focuses on grammar learning and spoken language. The Lexical approach is the most commonly used method by teachers, which makes it understandable for both, the teachers and students that how they can interact with English by consuming minimum effort and time. The lexical approach is a method of teaching foreign languages described by M. Lewis in the 1990s. The Lexical Approach pays attention not only to single words but more importantly to collocations and institutionalized utterances and sentence frames. Central to the lexical approach is the focus on teaching real English and a shift away from the artificial language found in ELT (English languageteaching) textbook and which is drawn from the intuition of textbook designers. In fact, the approach contends that the language course books teach is “not what people really say.” That is why it is urgent to avoid distorting the language with course book writer intuition and access the authentic language via corpora (a large amount of written and sometimes spoken material collected to show the state of a language). Intuition often fails to accurately reflect the real use of language. Corpora, however, can instantly provide us with the relative frequencies, collocations, and prevalent grammatical patterns of the lexis in question across a range of genres. In addition, light is shed on lexical variation. This leads to the collection of thousands of vocabulary items that cannot be taught in the traditional PPP (Present-Practice-Produce) framework. A collocation is a familiar grouping of words, especially words that habitually appear together and thereby convey meaning by association.

The starting point of Critical Thinking is the work with the language, both spoken and written. It is predominantly based on learning by reading and writing where reading is considered the basic tool for acquiring information during the whole individualґs life. Reading is understood as the ability to get information and at the same time, thinking about the information. Critical view and analysing the read text is very important.

Throughout history, humans have used tools to alter nature in order to enhance their performance. However, in this digital age, even with new technology, many aims of education remain unchanged. One such aim is developing the ability to think critically. Critical thinking remains highly valued in all fields of study. Societies generally, but especially those in the West, would like their educational institutions to produce individuals with critical thinking abilities. Most educators regard critical thinking as a primary aim of education. Concern with critical thinking in its broad sense is not new. Burbules and Ruperk (1999) have said that critical thinking has been an important element in the Western tradition of education. An ancient Greek scholar Socrates (470-399 BCE) sought to develop critical thinking skills when he used his method of questioning to develop human thought; he sought to make his students more reflective about their lives.

Дисципліна «Англійська мова (за професійним спрямуванням)» у комплексі з іншими спеціальними предметами посідає одне з головних місць в освітньо-професійній підготовці морських інженерів, які навчаються за ступенем вищої освіти бакалавр (на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст») та є обов’язковою частиною загальної підготовки висококваліфікованих фахівців для морського флоту України.

Соціально-економічні зміни, що відбулися у світі за останні кілька десятиліть, мали значний вплив на багато сторін нашого повсякденного життя. Посилення позицій Китаю на світовій політичній та економічній аренах призвело до того, що виникла необхідність у фахівцях з китайської мови, які володіють не просто багажем знань про лексику, граматику, фонетику та інші сторони мови, а й можуть застосовувати всі ці знання в реальних комунікативних ситуаціях. Будь то ділові переговори, спілкування через телефон, листування з китайськими партнерами, замовнику важливо, щоб перекладач швидко й адекватно реагував на ситуації, що виникають, вільно та швидко перекладав на іноземну мову (в нашому випадку — китайська). На сучасному етапі питання підготовки подібного роду фахівців у вищих навчальних закладах України стоїть дуже гостро. Основна складність - велика теоретична спрямованість навчання іноземної мови, а часом — зайва академічність, яка іноді певною мірою перешкоджає опановуванню мови. Заняття з граматики перетворюються в ненависні студентами хвилини, які тягнуться надзвичайно повільно. Виходячи з таких занять, вони, як правило, не можуть сказати, чому їх вчили сьогодні протягом останніх 90 хвилин. Під час наступної зустрічі з викладачем студентам буває важко згадати граматичні конструкції, вивчені на минулому занятті. Буває й інші ситуації: учень дуже чітко і грамотно може розповісти про правила вживання того чи іншого граматичного явища, проте, постає перед труднощами, коли виникає необхідність вжити його в мові.

Процеси глобалізації й інтеграції, що відбуваються у світі, взаємодія між країнами з різними типами культур, все це наполегливо вимагає підготовки кадрів, що володіють іноземними мовами. У сучасний період більшою мірою популярні вже не перекладачі, що є посередниками між фахівцями, а професіонали в різних областях, що мають потрібні лінгвістичні знання. Зрозуміло, що вивчення китайського як другої іноземної відрізняється від його вивчення фахівцями-філологами. У зв'язку з цим, однією з найважливіших методичних проблем є визначення вірної, реальної мети, поставленої при вивченні китайської мови як другої іноземної. Не сприяє проясненню питання і недостатня розробленість загальної методики викладання китайської мови [4], хоча останнім часом у викладацькому товаристві росте розуміння неприпустимості подібної ситуації, цьому питанню приділяється все більша увага. Потужний стимул до осмислення методики дають й Інститути, що діють в Україні, і школи Конфуція.

Викладання іноземної мови професійного спрямування вимагає від сучасного викладача творчого та інноваційного підходу до проведення якісного заняття, щоб майбутні спеціалісти могли грамотно спілкуватись з представниками інших країн для успішної професійної діяльності.

Простір – це філософська категорія, у поняттєвому наповнені якої є семантичний елемент «2 [ ] тривимірна протяжність над землею. 3. Вільний, великий обшир, просторінь» [ 1, c.989 ]. Одним із сегментів соціального простору є простір цивілізаційний. У свою чергу, він фрагментований на міський, сільський, індустріальний, урбаністичний, і кожному з цих фрагментів властиві специфічні, тільки йому притаманні умови внутрішньосоціумної комунікації (пор. праці українських соціологів Г. П. Безсокирної, Н.О.Победи, І.В.Прокопа, Л.О.Шепотько, Д.О.Мотруніч та ін.).