Проблема формування цифрової грамотності, компетенцій сучасних фахівців у Європейському Союзі нерозривно пов'язана з динамічним розвитком і поширенням у всі сфери життєдіяльності суспільства нових інформаційних технологій, що є позитивним результатом ґрунтовних наукових досліджень та прогресу. Важливість та актуальність постійного розвитку та удосконалення у працездатних громадян навичок цифрової, електронно-інформаційної грамотності доводять у своїх працях такі відомі європейські дослідники як J. van Dijk, E. Helsper, P. Toczyski, A. Kustra, J. Rzeźnik, M. Gerszewska, I. Wilmowska, Ł. Borys, M. Filiciak, P. Mazurek, K. Growiec, F.W. Horton Jr., L. Derfert-Wolf та багато інших. Аналіз їх підходів до трактування поняття «цифрова грамотність» та «цифрова компетенція» подібна до визначення вітчизняних дослідників (О. Солдатова, П. Тітова, М. Мавріна, К. Гнучкої та ін.), які його розглядають як «готовність і спроможність особистості застосовувати інформаційно-коммунікаційні технології впевнено, ефективно, критично і безпечно у різних сферах життєдіяльності (інформаційне середовище, комунікації, техносфера тощо) на основі оволодіння відповіднии компетенціями як системою знань, умінь, відповідальності та мотивації» [1, с. 5].
30–31 March, 2016