ХХІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Стратегічний менеджмент як наукова дисципліна завжди був сконцентрований на питаннях довгострокового розвитку та адаптації організації до змін у зовнішньому середовищі. Класичні школи стратегічного планування, що домінували у другій половині ХХ століття, базувалися на ідеї раціонального аналізу, прогнозування та поетапної реалізації намічених цілей. Однак прискорення глобалізаційних процесів, розвиток цифрових технологій та посилення турбулентності середовища призвели до необхідності переосмислення традиційних підходів. Сучасна парадигма стратегічного менеджменту поступово зміщується від моделей, заснованих на жорсткому плануванні, до гнучких концепцій, орієнтованих на адаптацію, сталий розвиток та інновації. Актуальність дослідження полягає в необхідності систематизації сучасних трансформацій у теорії та практиці стратегічного управління. Метою даної статті є аналіз еволюції ключових парадигм стратегічного менеджменту та визначення основних викликів, що стоять перед ним у сучасних умовах. Для досягнення мети було поставлено такі завдання: простежити еволюцію теоретичних основ стратегічного менеджменту, охарактеризувати сучасні концепції, виявити та систематизувати нові виклики.