ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ В.СУХОМЛИНСЬКОГО В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ НУШ

  Руслана Даниляк, Світлана Копитчак (Дрогобич, Україна) |    Завантажити статтю

Найбільш яскравою сторінкою у підручнику з історії вітчизняної педагогіки є ім’я Василя Сухомлинського – фундатора гуманістичної педагогіки, який у своїх працях висвітлював усі сторони життя школи, у важких умовах перший розпочав перебудову школи і педагогіки. Завдяки яскравому таланту, наполегливій праці, новаторському підходу він творчо застосовував здобутки етнопедагогіки, відроджував і поглиблював гуманістичну педагогіку, українську національну школу, систему виховання. Як підкреслює відомий історик педагогіки Ольга Василівна Сухомлинська, Василь Олександрович – «…педагог-практик, сільський учитель, який будував свої виховні парадигми на своїй та своїх колег повсякденній праці, не зробивши жодного висновку й не висунувши положення, яке б не спиралось на реальні потреби дитини, її освіти та виховання» [2, с. 2].