Демократія – це політичний режим, де єдиним легітимним джерелом влади в державі визначаються її громадяни (народ). При цьому управління державою здійснюється народом - безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників. Іноді демократію трактують як набір ідей та принципів, що являють собою свободу, саме таку інтерпретацію дав 16-й президент США Авраам Лінкольн: «іменем народу, силами народу і для народу». Вважається, що перше поняття «демократія» вжив давньогрецький історик Фукідід ( бл.460-400 р. до н. е.) пояснюючи, що демос - це народ, кратос - влада: тому можна сказати, що демократія - народовладдя. Він дав декілька інтерпретацій, згідно яких українські дослідники Б. Кухта і Л. Климовська вирізнили чотири основних значення поняття «демократія»: перше, яке вважають класичним пов’язане з народовладдям (було сформовано філософами Греції та Риму); друге поняття вживається тоді, коли намагаються трактувати демократичною будь-яку організацію, структуру, установу, де нібито є рівноправні відносини між усіма учасниками; трете поняття має відношення до ідеалу як суспільного устрою; четверте поняття розрізняється як соціальний та політичний рух за народовладдя.
ДЕМОКРАТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА – ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ ТА ПРАВОВІ АСПЕКТИ
Софія Яковлева (Харків, Україна) | Завантажити статтю