Переклад художнього тексту – то завжди інтерпретація. Переклади класичних творів, які увійшли до скарбниці світового письменства, породжують численні інтерпретації, адже відкривають широкий простір для трактувань відповідно до контекстів, які формують особистість та ідіостиль перекладача [4, с. 42]. Власне, від цих факторів залежить і вибір тексту для перекладу, і особливості його відтворення інтерпретатором в межах іншої культури. Переклади трагедії "Гамлет" В. Шекспіра на українську мову (а їх маємо понад десяток: Ю. Федьковича, П. Куліша, М. Старицького, О. Бургардта (Юрія Клена), Л. Гребінки, М. Рудницького, Г. Хоткевича, В. Вера, В. Косовцева, Я. Жарка, С. Гусака – останні чотири – театральні переклади – Г. Кочура, І. Костецького, О. Грязнова, Ю. Андруховича, О. Тільної, В. Туленка) науково проаналізовані Л. Коломієць, В. Річ, Ю. Ковалівом, В. Коптіловим, О. Лучук та іншими вітчизняними та зарубіжними літературо- й перекладознавцями.
МОНОЛОГ ГАМЛЕТА В ПЕРЕКЛАДАХ Ю. АНДРУХОВИЧА ТА Г. КОЧУРА
Альбіна Соломон, Олена Мазур (Херсон, Україна) | Завантажити статтю