ПРОДУКТИВНІСТЬ НЕСУЧОК КОРОСУ HY-LINE W-36 ЗА ВПЛИВУ ЯРУСНОСТІ КЛІТКОВОГО УСТАТКУВАННЯ

  Юлія Осадча, Віталій Кучмістов (Київ, Україна)  |    Завантажити статтю

Вступ. Індустріалізацію птахівництва у нашій країні, як загальновідомо, розпочато з 1964 року за рішенням уряду. Цей процес торкнувся багатьох питань, у тому числі і застосування кліткових технологій виробництва харчових яєць. Це забезпечувало збільшення продуктивності праці, суттєве покращення санітарного стану птиці та довкілля, механізацію та автоматизацію основних технологічних процесів з годівлі, напування, видалення посліду, збиранням яєць, тощо. Перші кліткові батареї були 1-ярусні. Згодом, за їх заміни на 3-ярусні, підприємства мали можливість збільшити обсяги виробництва харчових яєць втричі без будівництва нових ферм. У наш час деякі з них ці обсяги збільшують ще в 2–5 разів завдяки застосуванню 6–15-ярусного кліткового устаткування. Поголів'я несучок у такому пташнику, залежно від його габаритів, може сягати за 400 тисяч, тоді як до індустріалізації звичайно не перевищувало 2–5 тисяч. Цей гігантизм унеможливлює дотримання окремих вимог ветеринарно-санітарних правил [1], у тому числі й щодо заповнення пташника одновіковою партією птиці. Суттєво ускладняється процес щоденного огляду курей на предмет видалення хворих і мертвих особин із кліток таких височезних батарей, їх мийки та дезінфекції за 2–3 тижні профілактичного періоду.