КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ЯК ТУРИСТИЧНИЙ РЕСУРС: ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ВИКОРИСТАННЯ

  Ярослава Коробейникова (Івано-Франківськ, Україна)  |    Завантажити статтю

Культурна спадщина є важливим ресурсом для багатьох сфер життя місцевих громад та для місцевого та регіонального розвитку загалом. З економічної точки зору туризм розглядається як важливий чинник розвитку регіонів, які мають значний природний та історико-культурний потенціал. Туристична галузь збільшує обсяги продаж та кількість послуг у пов’язаних з туризмом галузях (наприклад, оптова і роздрібна торгівля, будівництво, транспорт, громадське харчування і т.п.), економіка регіону тим самим отримує додаткові доходи. Цей вплив туризму на місцеву економіку називають мультиплікаційним ефектом. Туризм також розглядається як ефективний механізм збереження та розвитку культурної спадщини людства, Туристична діяльність потребує збережених, атрактивних об’єктів, тому сприяє збереженню, поширенню культурних цінностей. Реалізація програм щодо використанню культурної спадщини регіону у туризмі може вирішити проблему сезонного коливання попиту - шляхом пропозиції різноманітних форм міжсезонного туризму, які передбачають використання елементів культури. Туризм можна розглядати як ефективний фактор, що сприяє ознайомленню з культурною спадщиною. Так, найбільшу перевагу для туристських поїздок отримали об'єкти і явища, що входять до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому актуальними є дослідження, спрямовані на розроблення методологічних основ збалансованої взаємодії процесів менеджменту культурної спадщини та розвитку туристичної діяльності на основі її використання.