Вітчизняні географи [1, 2] для оцінки рівня антропогенної перетвореності ландшафтів використовують коефіцієнт антропогенної трансформації природних систем К.Г. Гофмана, уточнений у працях П.Г. Шищенка [3,4]. Коефіцієнт розраховується з врахуванням таких складових як ранг антропогенної перетвореності території певним видом природокористування, площа рангу (%), індекс глибини перетвореності ландшафтів, кількість видів у межах контуру регіону. Натомість біоекологи судять про рівень антропогенної трансформації ландшафтів за станом видів-біоіндикаторів. Здебільшого для цих цілей вони враховують зміну щільності (відносної чисельності) популяцій цих видів [5], їх життєву стратегію [6] та рівень асиметрії білатеральних морфологічних ознак особин [7]. Досить перспективним в цьому переліку може стати і когортний аналіз, зокрема запропонований нами показник загальної життєздатності когорт (ПЗЖК) [8].
життєздатність когорт Drosophila melanogaster як віддзеркалення антропогенної трансформації довкілля
Світлана Руденко, Уляна Легета (Чернівці, Україна) | Завантажити статтю