Глобальні зміни в світі породжують зміни у філософії освіти. Духовність визначається як відчуття і усвідомлення людиною своєї єдності, нерозривного зв’язку з усім світом, з іншими людьми і самою собою. Тому важливим завданням педагогічного процесу у ВНЗ повинен бути духовний розвиток особистості, бо „тільки через розвиток духовності молоді ми зможемо побудувати цивілізоване гармонійне суспільство, в якому дійсними регуляторами поведінки будуть мораль та право” [1, с. 74]. Духовне становлення особистості може бути успішним, якщо у навчально-виховному процесі діяльність педагогів буде спрямована на формування в студентів гуманістичних цінностей, які впливають на переконання, ідеали, вчинки, самовизначення особистості, на її професійні орієнтації. Однак у вищих навчальних закладах до цього часу спостерігається уніфікація виховної роботи, відсутність повноцінної системи виховання, монологічний підхід у спілкуванні, ставлення до студентів як до об’єкта виховання тощо. Тому важливим завданням навчально-виховного процесу вищого освітнього закладу є духовно-моральний розвиток особистості студента, що входить до структурних компонентів фахової підготовки.
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ-АГРАРНИКІВ
Ольга Ігнатьєва (Суми, Україна) | Завантажити статтю