ФЕНОМЕН ХУДОЖНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ВИКОНАВСЬКІЙ ПІДГОТОВЦІ ВОКАЛІСТА-ПЕДАГОГА

  У Хуймінь (Одеса, Україна) |    Завантажити статтю

Комунікативна сфера мистецтва переважно розглядається у філософському та естетичному аспектах. Так, наприклад, Є. Басін стверджує, що ці аспекти сьогодні актуалізовані у в’язку з активною комунікативною роллю культури в цілому. Культурологічні засади мистецтва динамізують осмислення символо-знакової системи мистецтва як основи художньої комунікації. Зокрема Є. Басін стверджує, що «значення в мистецтві репрезентується за допомогою різного виду знаків – природних (симптомів, ознак) і штучних [1]. Ці останні поділяються на образотворчі (образні), що є способом репрезентації в мистецтві зображень-копій через символи, алегорії, метафори, уособлення, емблеми тощо; та умовні (довільні), в межах яких «умовний» (довільний) знак – це, переважно, слово. Тому проблема „мова (мовлення) і мистецтво” належить до комунікативних, стверджує автор. Крім того Є.Басін говорить і про третій аспект аналіз мистецтва, якій він також репрезентує як мову [1].