Сім'я – складне соціальне утворення і є дуже різнобічним: як соціальний інститут у взаємозв'язку з іншими соціальними інститутами і процесами; як мала соціальна група, як один з перших інститутів на шляху соціалізації особистості. При вивченні родини як соціальної групи взаємозв'язок особистості і суспільства розглядається на рівні первинних, міжособистісних відносин. Відтак актуальними стають проблеми сім’ї як соціального інституту і як соціальної системи, питання сімейного виховання, впливу сім’ї на розвиток особистості дитини. Актуальність сімейної проблематики зумовлена зростанням ролі сім'ї як того соціокультурного середовища, в якому концентруються функції виховання і соціалізації. Сім'я в ситуації соціально-економічних перетворень залишається одним з небагатьох острівців відносної стабільності і благополуччя, символів близькості, трансляторів соціокультурного «капіталу», що надходить до дитини з боку батьків. Сім’я – базисна основа первинної соціалізації особистості. Саме з сім'ї починається процес засвоєння дитиною суспільних норм і культурних цінностей. Сім’я, як і раніше, залишається основним інститутом збереження і передачі етнокультури прийдешнім поколінням.