Значущість моделювання виховного простору ВНЗ обґрунтована багатьма об'єктивно-суб'єктивними чинниками сучасної педагогічної реальності: - по-перше, серйозним збільшенням обсягу наукового міждисциплінарного знання про виховання і його суть, різноманіттям підходів і концепцій до його організації; визначенням виховання як явища, процесу, результату, цінності і реальності; - по-друге, виділенням поняття «виховний простір ВНЗ» як нової категорії сучасної педагогіки і визначенням його як результату конструктивної діяльності для підвищення ефективності виховання; розумінням, що ВНЗ є тим соціальним інститутом, «територією», виховним комплексом, де певні закономірності і принципи виховання об’єктивно чинять вплив на розвиток особистості студента; виділенням системи виховання ВНЗ як педагогічно обкресленого простору і як механізму інтеграції його виховного потенціалу [1].