У даній статті проаналізовано теорії та основні підходи вивчення феноменології проявів стресу та стресостійкості особистості. Адже сучасний мінливий світ висуває все більш жорсткі вимоги до стресостійкості особистості. В особливому становищі перебувають діти, які виховуються в закладах інтернатного типу. Вони не володіють необхідним життєвим досвідом і психологічними ресурсами для самостійного подолання складних життєвих ситуацій, унаслідок чого підвищується небезпека їх невротизації і соціальної дезадаптації, виникнення різноманітних форм неконструктивної захисної поведінки. Тому, акцентовано увагу на психологічних механізмах стресостійкості у контексті різноманітних підходів. Описаний алгоритм механізму стресостійкості дітей-сиріт.