28 февраля, 2021
У своїй фаховій діяльності разом з наданням молоді компетентності в обраній ними професії ми всі одночасно перебуваємо у виключно швидкозмінних локальних, національних, континентальних і світових умовах. Обговорення мало не всіх проблем — звична для нас справа. Своїм головним завданням ми вважаємо формування у молоді не тільки національної ідентичності, а й наукового світогляду в аспектах планування власної стежини життя на основі чіткого бачення майбутнього.
Наступного року виповнюється 300 років з дня народження видатного українського мислителя XVIII століття Григорія Сковороди (1722–1794). Відомий сковородознавець Михайло Сікорський (1923–2011) свого часу зауважив, що «кожне нове століття починається думкою і словом Сковороди».
Коронавірусна пандемія, оголошена у березні 2020-го року змінила звичне структурування соціокультурного простору. Пандемія змусила більшість держав світу переглянути звичний погляд на соціальну взаємодію та проведення масових заходів. Ця ситуація вплинула й на культурну та релігійну сфери. Державна влада вступила у протиріччя з релігійними установами. Між тим, релігійні установи розділилися щодо реакції на запроваджені карантинні заходи: підтримка поєдналася з нейтральністю та закликами до ігнорування владних приписів. Реалізація гарантованих Конституцією та Декларацією прав людини духовно-релігійних прав та свобод була поставлена під питання. Відтак, визначення впливу коронавірусної пандемії та релігійну сферу та духовно-культурне буття наразі є актуальним.