30 ноября, 2019

ХХI Международная научно-практическая интернет-конференция

  • Однією із основних умов високої культури землеробства є найбільш повне використання кліматичних ресурсів. У цьому аспекті вивчення кліматичної забезпеченості формування урожаю сільськогосподарських культур з урахуванням особливостей мікроклімату територій має важливе наукове та практичне значення. При врахуванні впливу клімату на ефективність сільськогосподарського виробництва головним є визначення агрокліматичних ресурсів території, що реалізовується шляхом їх агрокліматичного районування.

  • Людина і суспільство не можуть існувати і розвиватися поза природою. Звідси виникає проблема взаємодії природи і суспільства, суспільного і природного. В широкому розумінні під природою мають на увазі весь навколишній матеріальний світ. Проте природа відрізняється від суспільства. Вона завжди існувала, а суспільство виникає на її основі в певний історичний проміжок часу. Природа існувала і далі може існувати без суспільства. А суспільство без природи існувати не може. Тому, що воно є об’єктивним середовищем життя людей ( повітря, вода, земля тощо).

  • Сучасні уявлення про особливості структурно-тектонічних умов Азово-Чорноморського регіону, його геолого-геоморфологічних та геолого-геоекологічних умов можна скласти аналізуючи численні публікації, в яких викладаються результати тектонічних, геологічних, геоморфологічних та геофізичних досліджень, проблеми походження, часу закладення і тектонічної будови Чорноморської та Азовської западини. В межах морської геології та загальної геології Землі такі питання досі стають предметом активних наукових дискусій, що тривають з кінця XIX століття. Ціла плеяда видатних океанологів та морських геологів таких як А.Д. Архангельський, Н.М. Страхов, В.А. Обручов, Д.В. Наливкин, Б.Л. Личков, М.В. Муратов досліджували геологічну історію формування Азово-Чорноморського басейну.

  • Актуальність даного дослідження обумовлена суттєвим поняттям екологічного ризику (геоекологічного ризику у нашому дослідженні як близького за значенням та генезисом) досить часто розглядають як наслідки для біоти взагалі та однієї людини окремо, від впливу забруднень природного середовища небезпечними хімічними речовинами, від інших потенційних забруднювачів, що можуть суттєво змінити параметри станів оточуючого середовища за довгий або короткий відрізок часу. У цьому аспекті вкрай важливим стає екологічний (геоекологічний) моніторинг як природних так і антропогенних систем – комплексна, постійна у часі та просторі, система стаціонарних спостережень за станом природного середовища та попередження щодо негативних ситуацій у оточуючому середовищі [1,с.74] .

  • ОСОБЛИВОСТІ ТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМУ НА ТЕРИТОРІЇ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      Галич Єлизавета Анатоліївна, Ярова Галина Сергіївна (Одеса, Україна) |    Скачать статью |  Link

    В процесі багаторічних досліджень протягом ХІХ-ХХ сторіччя було виконано значний обсяг робіт у вивчені клімату України. Виявлено особливості мікроклімату окремих територій, розроблені методики розрахунків характеристик мікроклімату. Розпочато цикл робіт з дослідження статистичної просторово-часової структури полів окремих метеорологічних величин [1].

  • Підземні води належать до корисних копалин загальнодержавного значення та є одним з найважливіших об’єктів надр. вони мають стратегічне значення як надійне та якісне джерело питного водопостачання населення. Підземні води мають подвійну природу: з одного боку, це рухома корисна копалина, яка циркулює в гірських породах і її використання потребує видобутку з надр, а з іншого – це частина загальних водних ресурсів планети, яка активно взаємодіє з поверхневими водами, атмосферою та іншими компонентами природного середовища. у зв’язку з цим, ресурси підземних вод та їх експлуатаційні запаси залежать не тільки від геолого-гідрогеологічних факторів, але й від фізико-географічних та антропогенних, які змінюють умови живлення підземних вод, їх якість та можливості видобутку і використання [3,4,5,6,12].

  • Ріст та розвиток сільськогосподарських культур проходить під постійним впливом зовнішніх факторів. Поряд з біологічними особливостями культури вони визначають кількість та якість майбутнього врожаю. Серед великого різноманіття агрометеорологічних факторів найважливіші - волога, світло, тепло, мінеральне живлення. Вміння оцінити вплив цих факторів на культури дуже важливе для проведення завчасних заходів щодо поліпшення умов існування сільськогосподарських культур [1].