Постановка проблеми. Історія людства – це історія створення штучного середовища існування. Науково-технічна революція, потужне посилення технічної озброєності людини виявляє його повну залежність від ресурсів живої і неживої природи. Стрімкий розвиток промисловості, що почався наприкінці ХІХ століття за досить короткий час привів людство до глобальних криз, і, насамперед, до сучасної екологічної кризи, поставив під загрозу саме існування людства. Тому найважливішим сьогодні є шлях подальшого розвитку цивілізації, який буде спрямований на запобігання та подолання глобальної екологічної катастрофи, на підтримку і збереження рівноваги сучасної цивілізації з, уже в значній мірі модифікованою нею, природою. У зв'язку з цим виникають кардинальні світоглядні зміни всієї системи цінностей техногенної цивілізації, існує необхідність пошуків ефективних засобів гуманізації відносин між людиною, суспільством і природою. Можна сказати, що ХХІ століття – це час вирішення екологічних проблем, час екологічної освіти суспільства. Головною складовою стратегії екологічної безпеки є екологізація суспільної свідомості. Цього можливо досягнути лише за допомогою організації системи екологічної освіти молоді з позицій міждисциплінарності техногенних, екологічних і соціальних чинників.
ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА МОЛОДІ, ЯК КРОК ДО ВИРІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ЛЮДСТВА
Світлана Захарова (Запоріжжя, Україна) | Скачать статью