Однією з основних характеристик художнього тексту є його абсолютний антропоцентричний характер, який полягає в тому, що у всіх жанрових та інших текстових різновидах художнього твору предметом зображення завжди є людина. Усі елементи як первинного, мовного рівня тексту, так і його глибинної смислової структури служать розкриття тем людського буття. Антропоцентричність художнього твору має ніби три центри: автора — творця художнього твору, що є одночасно і суб'єктом та об'єктом художнього зображення, від якого через систему дійових осіб — об'єктів художньої інформації виходить контакт до читача, «творця» художнього твору, оскільки орієнтацію на його узагальнений образ має кожний художній літературний твір. Вивчення всіх можливих форм взаємодії цих категорій у структурі художнього твору і насамперед категорій автор — оповідач можна вважати у зв'язку з цим однією з кардинальних проблем вивчення художнього тексту.
СПІВВІДНОШЕННЯ ОБРАЗА АВТОРА ТА ОБРАЗАОПОВІДАЧА У РОМАНІ У.М. ТЕККЕРЕЯ «ЯРМАРОК МАРНОСЛАВСТВА»
Євгенія Кузнецова (Дніпро, Україна) | Скачать статью