Усі оказіональні утворення розглядаються за структурними, семантичними й етимологічними параметрами у рамках нижченаведених дихотомій: 1) форма – зміст; 2) структурна відповідність – невідповідність нормам словотворення; 3) спонтанне виникнення у мовленні – створення зі стилістичною метою –розмовні (неписьменницькі) утворення та індивідуально-авторські (письменницькі) одиниці.