Починаючи з 1960-го р. було створено кiлька сотень систем для розв’язування математичних задач та вiзуалiзацiї математичних об’єктiв. Всiцi системи характеризуються наявнiстю обчислювального ядра, чисельних бiблiотек математичних об’єктiв та алгоритмiв роботи з ними, пакетiв розширень, досить розвинутим iнтерфейсом тощо. [1, с.260] За своїм призначенням, структурою та функцiями математичне програмне забезпечення науково-дослiдницького призначення можна умовно подiлити на кiлька груп, а саме: 1. Математичнi пакети вузької спецiалiзацiї: GAP, Macaulay, Singular та iн. 2. Програмнi засоби вiзуалiзацiї математичних даних: Gnuplot, JMol, LaTeX та iн. 3. Системи геометричного моделювання: Autodesk 3ds Max, ANSYS та iн.. 4. Системи комп’ютерної математики: Derive, Maple, Matlab, Mathematica, MathCAD, Maxima, SAGE та iн. [2]
ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З МАТЕМАТИКИ: АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Ірина Ярощук (Переяслав-Хмельницький, Україна) | Скачать статью