ГЕТТО НА ІЗМАЇЛЬЩИНІ В УМОВАХ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

  Михайло Баліка (Ізмаїл, Україна) |    Скачать статью

Пізнання минулого своєї малої батьківщини сприяє формуванню у людей соціальної солідарності, піднесенню відповідальності за майбутнє рідної землі. Чимало сторінок історії Ізмаїльщини – складової Українського Подунав′я, ще потребують уваги науковців. Через недостатній рівень опрацювання архівних джерел саме такими є часи румунсько-фашистської окупації краю 1941-1944 рр. Зокрема, маловивченою є трагічна сторінка історії минулого Ізмаїльщини, повʹязана з існуванням тут єврейського гетто, яке функціонувало у місті Ізмаїл протягом 1941-1942 рр. Перші розвідки з історії ізмаїльського гетто здійснили краєзнавці, зокрема, А.Камінський [1], вітчизняні науковці М. Шитюк та Н. Сугацька [2; 3], І.Верховцева [4], ізраїльський дослідник Д. Хахам [5]. У їх працях висвітлено окремі аспекти появи та функціонування гетто на Ізмаїльщині, подано відомості про долю місцевих євреїв у часи війни. Джерельну базу нашої розвідки складають не впроваджені у широкий науковий обіг архівні матеріали фондів Комунальної установи «Ізмаїльський архів», оригінальною мовою яких є румунська. Своїм завданням вбачаємо виявити специфічні риси функціонування єврейського гетто в Ізмаїлі та довести, що гетто на Ізмаїльщині стало проявом найрадикальніших форм антисемітизму з боку фашистського окупаційного режиму на території краю, складова Холокосту часів Другої світової війни.