Один із найдавніших пластів лексики української мови поряд із метеорологічною та астрономічною – календарно-часова лексика, оскільки з давніх-давен, окрім спостережень за явищами, пов’язаними з погодою та астрономією, людина примічала прикмети, що залежать від зміни пір року, місяців та днів тижня, фіксувала їх у календарі тощо.
ОСОБЛИВОСТІ НОМІНАЦІЙ НА ПОЗНАЧЕННЯ КАЛЕНДАРНО-ЧАСОВИХ ПОНЯТЬ
Юлія Онищенко (Луцьк, Україна) | Скачать статью