Камерно-інструментальна музика займає вагоме місце в творчості майже кожного композитора. В науковій літературі прийнято визначати її як царину пошуків та експериментів, як своєрідну «творчу лабораторію», на противагу більш канонічним «великим» жанрам, по відношенню до яких камерно-інструментальні в багатьох випадках є своєрідними супутниками. Приваблюючими для композиторів і виконавців рисами камерно-інструментальної музики є довірливість (інтимність) висловлювання, розрахунок на невелику (камерну) аудиторію. Цим пояснюється тяжіння до сфери камерних жанрів композиторів різних епох та стильових напрямків, їх довготривале життя в змінюваних історико-стильових та мовних контекстах.
МОДЕЛІ АНСАМБЛЕВОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ЗМІШАНИХ (ТЕМБРОВО НЕОДНОРІДНИХ) АНСАМБЛЯХ: НА ПРИКЛАДІ СЕКСТЕТУ ор. 35 І СЕПТЕТУ ор. 88 І. МОШЕЛЕСА
Ірина Смірнова (Суми, Україна) | Скачать статью