Процеси глобалізації й інтеграції, що відбуваються у світі, взаємодія між країнами з різними типами культур, все це наполегливо вимагає підготовки кадрів, що володіють іноземними мовами. У сучасний період більшою мірою популярні вже не перекладачі, що є посередниками між фахівцями, а професіонали в різних областях, що мають потрібні лінгвістичні знання. Зрозуміло, що вивчення китайського як другої іноземної відрізняється від його вивчення фахівцями-філологами. У зв'язку з цим, однією з найважливіших методичних проблем є визначення вірної, реальної мети, поставленої при вивченні китайської мови як другої іноземної. Не сприяє проясненню питання і недостатня розробленість загальної методики викладання китайської мови [4], хоча останнім часом у викладацькому товаристві росте розуміння неприпустимості подібної ситуації, цьому питанню приділяється все більша увага. Потужний стимул до осмислення методики дають й Інститути, що діють в Україні, і школи Конфуція.