Розвиток світової економіки в умовах поглиблення політичних та економічних протиріч між країнами під впливом глобалізаційних процесів обумовлює необхідність зміни існуючих пріоритетів зовнішньоторговельного розвитку. На зміну узгодженій міжнародній економічній взаємодії на сьогодні приходить загострення конфронтації між країнами, яка обумовлена не тільки і не стільки політичними, скільки економічними факторами. Жорстка боротьба за світові лідерські позиції, посилення конкуренції на світових ринках, поглиблення транснаціоналізації світової економіки, боротьба за сировинні ресурси, втручання урядів багатьох країн у внутрішню економіку та зовнішньоекономічну сферу спонукає до перегляду місця держави у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності її суб’єктів. Ринкові принципи державного регулювання даної сфери у сучасних реаліях трансформувались у принципи активної державної підтримки пріоритетних експортоорієнтованих галузей національної економіки [1]. Дане твердження є особливо актуальним для української економіки, в якій на сьогодні формуються цивілізаційні підвалини для подальшого розвитку та диверсифікації.
СУЧАСНІ СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ЕКСПОРТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Світлана Бестужева (Харків, Україна) | Скачать статью