На початку ХХІ століття швидкими темпами відбувається розвиток адміністративно-територіальної структури Української греко-католицької церкви. В цьому плані цікавими є історичні особливості становлення адміністративної структури ПеремишльськоїГреко-католицької церкви до середини ХХ століття. Розвиток організаційної структури ГКЦ відбувався на двох рівнях: адміністративно-територіальному, на якому основну ланку Церкви становили єпархії, що у свою чергу поділялися на деканати, а групи єпархій об’єднуються в митрополію, та ієрархічному або адміністративно-управлінському. Структурними елементами останнього були насамперед єпископи (ординарій та помічник), адміністративні органи, які безпосередньо регулювали життя Церкви, окрема капітула, консисторія та церковний суд, декани та парафіяльні управи, а також духовні семінарії та церковні товариства [3].
ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПЕРЕМИШЛЬСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ
Тетяна Горан (Івано-Франківськ, Україна) | Скачать статью