Дослідження гротеску є актуальною темою сучасного літературознавства. На думку одного із дослідників гротеску А. Дежурова, існуюче визначення терміна не в усьому відповідає сучасному та історичному розумінню слова «гротеск». Найчастіше гротеск з’єднується в науковій свідомості із суміжними поняттями карикатури, літоти, гіперболи, трагікомедії. Часто в тлумаченнях гротеску не враховується історія терміна. Багато авторів залишають без уваги долю гротеску в давнину, хоча всі визнали, що гротеск виник набагато раніше, ніж слово, що його позначає [2]. У вживанні поняття «гротеск» не завжди акцентується на його первісному значенні: відсутність статики в зображенні дійсності, поєднання непоєднуваного. Термін походить від назви римського живописного орнаменту (від італ. grotta – грот, підземелля), зображеного на умламку фрески, знайденої при розкопках, в якому вражала незвичайна химерна гра рослинними, тваринними і людськими формами. В образотворчому мистецтві – це гротескний світ знаменитих лоджій Рафаеля, перетворений химерної фантазією художника.
РОТЕКС У ДОСЛІДЖЕННЯХ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ ХХ - ХХІ СТ.
Світлана Тіхоненко (Полтава, Україна) | Скачать статью