ХXХVIII Международная научно-практическая интернет-конференция

Постановка проблеми. В останні десятиліття спостерігається тенденція погіршення показників як фізичного розвитку та фізичної підготовленості, так і загального стану здоров’я дітей шкільного віку [1, с. 145]. Спираючись на дослідну роботу, одним із шляхів вирішення даної проблеми є дослідження рівня рухової активності. Рухова активність є одним із характерних проявів діяльності й основною формою поведінки індивідуума в зовнішньому середовищі. Під руховою активністю людини слід розуміти будь-який рух тіла, в результаті якого відбувається суттєве збільшення енергозатрат. Круцевич Т.Ю. під руховою активністю розглядає невід’ємну частину способу життя і поведінки людини, котра визначається соціально-економічними і культурними факторами, залежить від організації фізичного виховання, морфофункціональних особливостей організму, типу нервової системи, кількості вільного часу, мотивації до занять, доступності спортивних споруд і місць відпочинку молоді [2, с. 12]. Недостатній руховий режим негативно впливає на стан здоров’я учнів. Тому проблема компенсації негативних наслідків дефіциту рухової активності засобами фізичної культури учнів загальних навчальних закладів і є пріоритетною в дослідженнях значної кількості фахівців фізичного виховання. Не менш актуальним є безпосередній аналіз рухової активності та система оцінювання учнів шкіл та студентів ВНЗ.[3, с. 14].