У художньому тексті власні назви творять розгалужену систему, яка має усталені прийоми використання та свої правила формування. Окремі з яких упродовж тексту можуть бути використані багаторазово і тому здатні концентрувати на собі увагу автора і читача. Інші власні назви створюють певний мікроклімат у різних комунікативних ситуаціях – подають відповідний позитивний чи негативний фон. Поза художнім твором їхня основна роль – номінація особи [8]. А у текстах творів власні імена починають виступати інформаційно насиченими засобами, що й було зауважено при аналізі антропонімійної системи поем Івана Франка.
АНТРОПОНІМІЙНА СИСТЕМА ПОЕМ ІВАНА ФРАНКА
Оксана Стоколос-Ворончук, Галина Шкіринець-Гасюк (Львів, Україна) | Скачать статью