XII Международная научно-практическая интернет-конференция

Туристична дестнація як один із основних термінів у практиці туризмознавчих досліджень появився не так давно. У зарубіжній літературі з теорії та практики туризмознавства цей термін вживається кілька десятків років. Найбільш відомі праці Лейпера, Купера, Флетчера, в яких дано визначення туристичних дестинацій та їх систематизація. Всесвітня туристична організація дає таке визначення туристичній дестинації: «дестинація – це фізичний простір, в якому турист перебуває не менше доби. Він містить туристичні продукти, такі як послуги та атракції, а також туристичні ресурси в межах хоча б однієї доби перебування. Цей простір має фізичні та адміністративні межі, які визначають форму його управління, імідж та репутацію, що впливають на його конкурентоздатність на туристичному ринку». Слід відзначити ґрунтовні праці вітчизняних вчених у даній галузі Т.Ткаченко, Л. Дядечко, А. Головчан, С.Мельниченко, Ю. Лєонтьєвої, Ю Мальцевої та ін. [1- 5]. Туристичну дестинацію в більшості сучасних трактувань розглядають як економічну та соціально-економічну систему, як об’єкт інтегрованого управління. Для цього в туристичній дестинації об’єднуються всі елементи для надання послуг туристу. Такі ж підходи у визначенні туристичної дестинації міститься у документах Європейської Комісії.