Саморегуляція поведінки є структурним утворенням особистості, яке являє собою єдність цілеспрямованих дій, що виявляються в прийнятті довільних рішень, доборі та оцінці засобів реалізації задуманого, в самоаналізі вчинків, у визначенні позиції щодо подій та ситуації, в цілісному ставленні індивіда до самого себе. Внутрішню сутність саморегуляції поведінки особистості становить сукупність психологічних механізмів. Останні визначаються як динамічна сторона взаємодій індивіда і є структурними компонентами саморегуляції поведінки особистості. Вони спрямовують рух психічної активності індивіда на узгодження результатів взаємодії зі світом і самим собою [1].
РІВЕНЬ ДОМАГАНЬ ЯК МЕХАНІЗМ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ
Юлія Кінаш (Переяслав, Україна) | Download article