XLІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Проблема підготовки і змагань спортсменів в гірських умовах привернула широку увагу фахівців в області спорту після визначення столиці Ігор XIX Олімпіади – Мехіко, розташованого на висоті 2290 м над рівнем моря. З того часу спорт став сферою діяльності, в якій дослідження впливу гіпоксії навантаження проводяться найінтенсивніше. Спочатку інтереси дослідників обмежувалися проблемою акліматизації в умовах середньогір’я, оскільки значне зменшення парціального тиску кисню у повітрі впливає на працездатність спортсменів, перенесення ними навантажень, діяльність найважливіших функціональних систем організму. Проте експериментальні матеріали, отримані в результаті досліджень в горах, а також в умовах штучної гіпоксії; спортивні результати, показані в різних видах спорту на Іграх 1968 р., призвели до значного збільшення уваги до природного і штучного гіпоксичного тренування. Воно стало розглядатися не лише як чинник успішної підготовки до змагань, що проводяться в гірській місцевості, але і як засіб ефективної мобілізації функціональних резервів і переходу на новий, вищий рівень адаптації організму кваліфікованих спортсменів для їх участі в змаганнях в умовах рівнини.