ХХII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Компетентнісна парадигма на сьогодні визнається найактуальнішою серед концептуальних засад, що визначають напрями підготовки фахівців. Означене зумовлено реаліями вимог до кваліфікаційного рівню фахівців в контексті підготовленості останніх до ефективного функціонування в обраній сфері професійної діяльності. Розглядаючи в означеній площині проблеми сучасної вищої професійної освіти Ю. Бойчук і Ю. Таймасов зазначають, що компетентнісна парадигма та, зокрема, дотичний до неї компетентнісний підхід сприяють налагодженню зв’язку між «сферою вищої професійної освіти та сферою праці» в контексті підготовки «кваліфікованих, практично орієнтованих кадрів» [1, с. 38]. Учені вказують на те, що впровадження компетентнісного підходу зумовлює можливість розвитку вищої освіти у напрямі підготовки «кваліфікованих працівників» здатних «приймати відповідальні рішення на основі отриманих знань та їх інтеграції» [там саме]. Отже, компетентнісна парадигма передбачає спрямованість професійної підготовки фахівців як на отримання знань, так і на формування умінь їх систематизації та інтеграції з метою вирішення певних професійно-фахових завдань. Таким чином, компетентність передбачає сформованість умінь управління знанням з метою оптимізації процесу його застосування в таких умовах професійної діяльності, які нерідко характеризуються невизначеністю та мінливістю.