На сучасному етапі розвитку українського суспільства здійснюються активні дії щодо його перетворення. Значну роль у цьому покликані грати суб’єкти управління. Державний службовець від імені держави впливає на населення, вдосконалює систему управління. Науковці не повинні стояти осторонь, а максимально прагнути забезпечити ефективність управлінських впливів. Пошук шляхів та можливостей щодо підвищення результативності управлінської діяльності є предметом уваги практиків та науковців. Практики прагнуть ефективності, науковці – крім «наукового азарту», запропонувати науково-обґрунтовані рекомендації щодо забезпечення цієї ефективності. Зусилля науковців мають теоретичні результати, але ці досягнення неохоче впроваджуються практиками, які вимагають спрощення наявних рекомендацій. При цьому, кожна з наук пропонує «свої» можливості, і звичайно під кутом «своєї» методології. Так, категорія управління розкривається, через характеристики цього явища, при цьому висвітлюють у відповідності задач конкретної науки. На цій підставі виникають суттєві змістовні розбіжності у визначенні. Філософія визначає управління як функцію організованих систем, що забезпечує збереження їх структури, підтримує режим діяльності, реалізацію їх програм, мету.
Проблеми наукового забезпечення управлінської діяльності
Андрій Ячний (Дніпро, Україна) | Download article