Споконвіку людський розум прагнув розгадати сутність природи, відношення та вплив живого до неживого і навпаки. Поряд із дослідженням психічних процесів у людини не менш важливою набула зацікавленість у вивченні психіки у тварин. Першопричиною психічного відображення є поведінка, завдяки якої здійснюється взаємодія організму тварини з навколишнім середовищем, а тому без поведінки немає психіки. Але справедливо і зворотне, бо будучи похідною поведінки, психіка у подальшому сама коректує і направляє зовнішню активність організму. Якраз у цьому і є пристосувальна роль психіки: адекватно відображаючи навколишній світ, тварина набуває можливості в ньому орієнтуватися і в результаті цього адекватно будувати свої стосунки з біологічно значущими елементами середовища [5, с.5,6].
31 January, 2017