ХXVII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Цукровий діабет (ЦД), який викликає складні фізіологічні та анатомічні порушення в організмі, розглядається, зазвичай, ще й як важке метаболічне захворювання, пов’язане із порушенням усіх видів обміну. Провідна роль в активації цих процесів належить насамперед клітинам печінки, які синтезують великий надлишок глюкози і -клітинам підшлункової залози, які продукують інсулін і пошкодження яких, в кінцевому результаті, призводить до поступових змін у всіх метаболічних і транспортних процесах, які беруть участь в обміні глюкози в організмі [1, с. 135]. Під час діабету за умови наявності серйозного дисбалансу вироблення вільних радикалів та послабленні антиоксидантної системи захисту розвивається окислювальний стрес, що приводить до деструкції на клітинному, тканинному та організменному рівнях [2, с. 104-105].