ХXIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

У творчості українскього футуриста Ґео Шкурупія широко представленим є жанр памфлету. Оскільки футуристи жваво реагували на ті події, що відбувалися не тільки у творчому, але й у соціально-політичному вимірі, то використання жанру памфлету не видається чимось неочікуваним, бо памфлет – це “невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного жанру на злободенну тему. Памфлет оголено тенденційний, призначений для прямого впливу на громадську думку. Його стилю притаманна яскрава афористичнійсть, ораторські інтонації, експресивність, іронія, згущена до сарказму”[3, с.517]. Всі памфлети Ґео Шкурупія віршовані, хоча досить різні за формою, адже в арсеналі поета і дистих, і катрени, і вірш, наближений до маршу, і відома футуристична форма написання віршів, яку називають віршем “сходинками”. Промовистими стають навіть назви футуристичних памфлетів. Так наприклад, Ґео Шкурупій називає свій памфлет “Старого світу бридкий намул – кожне пияцтво і прогул”. Власне, назва звучить як плакатне гасло і вже у ній визначено основну проблематику, про яку йдеться, і у такій назві бачимо опозицію до старого часу, що було прикметним для творчості футуристів, що проголошували необхідним відхід від усього старого. Більшість дистихів цього памфлету і є точні заклики до дій, що мають прямий пропагандистський намір, до якого тяжіла публічна творчість футуристів, наприклад: “Жінки, встроміть прогулам у серце лезо! Дбайте, щоб чоловіки були тверезі!”, “Використовуй і день відпочинку свідомо, не пияч по пивних або вдома!”[2, с.180-181]. Автор послуговується й спонукальними інтонаціями, використовуючи заклики типу “Пам’ятай!”, “Полічи!”[2, с.181]. Тож, бачимо, що такий памфлет використовується за своїм прямим призначенням, тобто має пропагандистський характер, скерований на широку громадськість.