ХXII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Радикально-ланцюгові процеси окиснення органічних речовин призводять до псування властивостей харчових продуктів, полімерів, осмоленню палива та ін. Для уповільнення таких процесів застосовують антиоксиданти [1]. Біоантиоксиданти можуть запобігти руйнівної дії вільних радикалів на клітини живих організмів. Одними з перспективних антиоксидантів і біоантиоксидантів є піримідилгідразони. В структурі цих сполук з одного боку міститься фрагмент піримідину, з іншого боку – фрагмент гідразону з лабільним NH-зв'язком. Піримідинове ядро входить до складу біологічно-активних речовин. Відомо [2, 3], що гідразони обривають ланцюги по реакції з пероксильними радикалами. Тому поєднання в складі молекули фрагментів з біологічною і антирадикальною активністю є перспективним в пошуку нових ефективних антиоксидантів і біоантиоксидантів. Моделлю для вивчення антирадикальної активності сполук може бути реакція з вільним стабільним радикалом дифенілпікрилгідразилом [1]. Такий радикал здатний відривати атом гідрогену від молекул деяких органічних сполук (феноли, ароматичні аміни, аскорбінова кислота). Дослідження активності піримідилгідразонів по відношенню до стабільного радикалу дозволить отримати первинну інформацію про рівень антиоксидантної активності цього ряду речовин. Метою цього дослідження стало вивчення реакційної здатності піримідилгідразонів в реакції зі стабільним радикалом дифенілпікрилгідразилом.