ПРОБЛЕМА ПРОСТОРУ У ФІЛОСОФІЇ

  Лілія Романкова (Івано-Франківськ, Україна) |    Download article

Виклад основного матеріалу. Поняття «простір» належить до однієї із фундаментальних категорій філософії, яка відтворює універсальні властивості матеріального світу та основні форми буття дійсності. Водночас простір – це своєрідна форма пізнання об’єктивної реальності, що формується на основі суспільно-історичного досвіду і змінює свій зміст відповідно до глибини наукового розуміння світу. Сучасна наукова і філософська думка широко вживають категорію простору. Вчення про цей феномен лежить в основі теоретико-методологічного і понятійно-термінологічного апаратів кожної конкретної системи філософських знань і охоплюють різносторонні аспекти системи пізнання. Існує багато визначень і тлумачень понять простору, безліч галузевих дисциплін по різному сприймає цю категорію та дає їй різноманітні трактування. Але базисними вважаються ті з них, які пропонує нам філософія. Саме тому важливим є дослідження особливостей формування концепції простору у філософії. Питанням простору приділялось багато уваги з боку різних вчених, починаючи від філософів античності (Аристотель, Демокріт, Епікур, Платон) і закінчуючи сучасними дослідниками (Е. Гуссерль, А. Ейнштейн, Ф. Енгельс).