Вивченість мезозойських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину має свою довгу післявоєнну історію. Глибоке буріння в межах піднасуву Покутсько-Буковинських Карпат розпочате в грудні 1966 року параметричною свердловиною 1-Гільче, яка була пробурена з метою визначення потужності насуву Покутсько-Буковинських складок і характеристики зчленування цих складок з Зовнішньою зоною прогину, а також з метою вивчення нафтогазоносності і водоносності розкритого розрізу. Піднасув Покутсько-Буковинських Карпат, зокрема його мезозойська частина, – це одна з найбільш перспективних на нафту і газ ділянок в межах Заходу України. Відкриті тут нафтові родовища, Лопушнянське в Україні та Фрасин на території Румунії, доказують наявність тут покладів нафти і цим самим примножують перспективність вище згаданого регіону.
ОСОБЛИВОСТІ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ПІДНАСУВНОЇ ДІЛЯНКИ ЗОВНІШНЬОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ
Анна Мазур (Івано-Франківськ, Україна) | Download article